8 березня, 14-00, станція метро “Арсенальна”
Кожного 8 березня в Україні розігрується той самий спектакль: чоловіки вітають «любих жінок» зі «святом весни і кохання», даруючи їм квіти і цукерки. А наступного дня, як і раніше, жінки знову відчувають на власній шкурі весь тягар патріархального пригноблення: сексизм, дискримінацію, «кухонне рабство» і домашнє насильство. Вітає жінок з цим «святом краси» і влада: посмішками і солодкими словами з білбордів і телеекранів. А наступного дня, як і раніше, продовжується дискримінац та експлуатація жінок в економічній, політичній, соціальній сферах.
Ми наголошуємо, що 8 березня – це політичне свято і закликаємо вас до солідарності. Приєднуйтеся до маршу та святкуйте з нами століття боротьби жінок за свої права!
Увага! Під час акції заборонені прапори та символіка політичних партій, припартійних оранізацій та провокаторів. Будь-які прояви ксенофобії вважатимуться провокацією.
Організатори: Феміністична Офензива, Центр візуальної культури Києво-Могилянської академії, Інсайт, Організація марксистів, Українська профспілка працівників індустрії інформаційних технологій. Підтримують: кураторське об’єднання «ХУДРАДА», ПРОSTORY.
Feminist Ofenzyva 
тобто, в чому політика? в тому, що є насилля “кухонне” і “сексизм”?
що демонструватиме та хода?
сексизм, експлуатація, насилля є те, що:
– в українському парламенті лише 8 % жінок, за цим показником Україна посідає 113-те місце у світі – після Єгипту, Туреччини, Білорусі, Узбекистану, Киргизстану;
– середня заробітна плата українських жінок на 30% нижча, ніж у чоловіків, і при цьому –
– вони відповідають за домашнє господарство та виховання дітей, і водночас за економічне забезпечення сім’ї – нарівні з чоловіком;
– жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік, праця в домашньому господарстві не оплачується і не враховується у пенсійних схемах;
– у Національній академії наук України налічується 179 академіків, і лише троє з них – жінки;
– українських жінок майже немає на керівних посадах і в топ-менеджменті;
– вони потерпають від домашнього насильства більше, ніж від автомобільних катастроф, зґвалтування незнайомими та пограбувань разом узятими;
– з різних джерел відомо, що близько 40 тисяч українських жінок потрапили шляхом насильства чи омани в сексуальне рабство;
– українські жінки постійно відчувають на собі упереджене ставлення і сексистські стереотипи;
– вони не мають «права голосу» у питаннях власного тіла і сексуальності
+++
праця в домашньому господарстві не оплачується
+++
якщо це оплачувати, то… це як називається? набіса мені така сім”я? це уже не сім”я, а казна що. це уже бізнес. а якщо так – то нічого і скиглити. бізнес є бізнес.
Верно. Позавчера меня пытался лапать в кафе пьяный дядька. Пришел с женой. Охранник и пальцем не пошевелил. А потом этот дядька зашел в туалет и заглядывал снизу в кабинку, пришлось дать в нос.
мені шкода, що таке мало місце. але це не питання якогось там сексизму, чи насилля. це – питання невихованності, пролетарності…
можливо, не вся моя термінологія бездоганна, але не варто підміняти відсутність виховання і поведінку скотини якимись пафосними словесами…
скотина має бути в хліві. а не спілкуватися із людьми.
оце і все. або людина виховується, або – у хлів…